Закон україни




НазваниеЗакон україни
страница1/5
Дата публикации26.09.2013
Размер0.51 Mb.
ТипЗакон
vbibl.ru > Банк > Закон
  1   2   3   4   5

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про господарські товариства 


Закон введено в дію з 1 жовтня 1991 року
Постановою Верховної Ради України
 від 19 вересня 1991 року N 1577-XII

Із змінами і доповненнями, внесеними
Законом України
від 14 жовтня 1992 року N 2692-XII,
Декретом Кабінету Міністрів України 
від 31 грудня 1992 року N 24-92,
Законами України
від 16 грудня 1993 року N 3710-XII, 
від 16 грудня 1993 року N 3709-XII,
від 2 березня 1995 року N 82/95-ВР,
від 14 березня 1995 року N 90/95-ВР,
від 23 грудня 1997 року N 769/97-ВР,
від 5 травня 1999 року N 622-XIV,
від 11 травня 2000 року N 1708-III,
від 21 вересня 2000 року N 1987-III,
від 17 травня 2001 року N 2409-III,
від 10 січня 2002 року N 2916-III,
від 10 січня 2002 року N 2921-III,
від 7 лютого 2002 року N 3047-III,
від 7 березня 2002 року N 3095-III,
від 15 травня 2003 року N 762-IV,
від 20 листопада 2003 року N 1294-IV,
від 11 грудня 2003 року N 1377-IV,
 від 19 лютого 2004 року N 1519-IV,
 від 3 березня 2005 року N 2459-IV,
 від 6 вересня 2005 року N 2801-IV,
 від 17 листопада 2005 року N 3107-IV,
 від 27 квітня 2007 року N 997-V,
від 31 жовтня 2008 року N 639-VI,
від 15 грудня 2009 року N 1759-VI,
від 11 лютого 2010 року N 1873-VI,
від 27 квітня 2010 року N 2154-VI,
від 6 липня 2010 року N 2435-VI

(З 1 травня 2011 року до цього Закону будуть внесені зміни згідно із Законом України від 17 вересня 2008 року N 514-VI)

(З 1 січня 2011 року до цього Закону будуть внесені зміни згідно із Законом України від 8 липня 2010 року N 2457-VI)

Положенням частини другої статті 28 у системному зв'язку з положеннями частини п'ятої статті 4, частини першої статті 25 цього Закону дано офіційне тлумачення

 Рішенням Конституційного Суду України
 від 11 травня 2005 року N 4-рп/2005




(У тексті Закону слова "установчий договір", "збори учасників", "статутний фонд", "рада товариства (спостережна рада)", "рада акціонерного товариства (спостережна рада)" у всіх відмінках замінено відповідно словами "засновницький договір", "загальні збори учасників", "статутний (складений) капітал", "наглядова рада товариства", "наглядова рада акціонерного товариства" у відповідному відмінку згідно із Законом України від 27 квітня 2007 року N 997-V)

Цей Закон визначає поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників.

Розділ I
^ ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Господарські товариства


Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

(статтю 1 доповнено новою частиною першою
 згідно із Законом України від 27.04.2007 р. N 997-V,
 у зв'язку з цим частини першу - шосту
 вважати відповідно частинами другою - сьомою)

Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації,  створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. 

До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Частину четверту статті 1 виключено

(згідно із Законом України
 від 27.04.2007 р. N 997-V)

Товариства можуть займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, яка не суперечить законодавству України.

Господарські товариства можуть набувати майнових та особистих немайнових прав, вступати в зобов'язання, виступати в суді та третейському суді від свого імені.

(частина п'ята статті 1 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 15.05.2003 р. N 762-IV)

Придбання господарським товариством часток (акцій), активів інших господарських товариств має здійснюватися з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

(статтю 1 доповнено частиною шостою згідно із 
Законом України від 02.03.95 р. N 82/95-ВР,
частина шоста статті 1 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 20.11.2003 р. N 1294-IV)

Стаття 2. Найменування товариства


Найменування товариства повинно містити зазначення виду товариства, для повних та командитних товариств - прізвища (найменування) учасників товариства, а також інші необхідні відомості.

Найменування товариства міститься в установчих документах товариства.

Найменування товариства не може вказувати на належність товариства до відповідних міністерств, відомств і громадських організацій. Місцезнаходження (розташування) товариства повинно бути на Україні.

Стаття 3. Засновники та учасники товариства


Засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.

Підприємства, установи та організації, які стали учасниками товариства, не ліквідуються як юридичні особи.

(дію частини першої та другої статті 3 зупинено у частині 
права державних підприємств бути засновниками
або учасниками господарських товариств згідно з
 Декретом Кабінету Міністрів України від 31.12.92 р. N 24-92)

Іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації можуть бути засновниками та учасниками господарських товариств нарівні з громадянами та юридичними особами України, крім випадків, встановлених законодавчими актами України.

Господарське товариство, крім повного і командитного товариств, може бути створене однією особою, яка стає його єдиним учасником.

(статтю 3 доповнено частиною четвертою
 згідно із Законом України від 27.04.2007 р. N 997-V)

Стаття 4. Установчі документи товариства


Акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту, повне і командитне товариство - засновницького договору. Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України.

(частина перша статті 4 із змінами, внесеними згідно із
Законами України від 02.03.95 р. N 82/95-ВР,
 від 27.04.2007 р. N 997-V)

Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

(частина друга статті 4 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 07.03.2002 р. N 3095-III)

Установчі документи повинні також містити відомості, передбачені статтями 37, 51, 65, 67 і 76 цього Закону.

Відсутність зазначених відомостей в установчих документах є підставою для відмови у державній реєстрації товариства.

До установчих документів можуть бути включені інші умови, що не суперечать законодавству України.

Стаття 5. Строк діяльності товариства


Якщо в установчих документах товариства не вказано строк його діяльності, товариство визнається створеним на невизначений строк.

Стаття 6. Державна реєстрація товариства


Товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Товариства підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому законом.

(частина друга статті 6 у редакції
 Закону України від 27.04.2007 р. N 997-V)

Товариства, що займаються банківською діяльністю, реєструються Національним банком України в порядку, визначеному законодавством України про банки і банківську діяльність.

Стаття 7. Державна реєстрація змін в установчих документах товариства


Зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.

Товариство зобов'язане у п'ятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Стаття 8. Наслідки по угодах, укладених до реєстрації товариства


Товариство може відкривати поточні та вкладні (депозитні) рахунки у банках, а також укладати договори та інші угоди тільки після його реєстрації. Угоди, укладені від імені товариства до моменту реєстрації, визнаються такими, що укладені з товариством, тільки за умови їх подальшого схвалення товариством.

(частина перша статті 8 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 10.01.2002 р. N 2921-III)

Угоди, укладені засновниками до моменту реєстрації товариства і надалі не схвалені товариством, тягнуть за собою правові наслідки лише для засновників.

Стаття 9. Дочірні підприємства, філії та представництва товариств


Товариство має право створювати на території України та за її межами філії та представництва, а також дочірні підприємства відповідно до чинного законодавства України.

Стаття 10. Права учасників товариства


Учасники товариства мають право:

а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;

б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;

(пункт "б" частини першої статті 10 із змінами, внесеними згідно із 
Законом України від 23.12.97 р. N 769/97-ВР)

в) вийти в установленому порядку з товариства;

г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів;

д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

(частину першу статті 10 доповнено пунктом "д"
 згідно із Законом України від 27.04.2007 р. N 997-V)

Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Стаття 11. Обов'язки учасників товариства


Учасники товариства зобов'язані:

а) додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства;

б) виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами;

в) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства;

г) нести інші обов'язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами.

Стаття 111. Законодавство про господарські товариства


Законодавство про господарські товариства ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів.

(Закон доповнено статтею 111 згідно із
 Законом України від 27.04.2007 р. N 997-V)

Стаття 12. Власність на майно товариства


Товариство є власником:

майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу;

(абзац другий частини першої статті 12
 у редакції Закону України від 27.04.2007 р. N 997-V)

продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності;

одержаних доходів;

іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Ризик випадкової загибелі або пошкодження майна, що є власністю товариства або передане йому в користування, несе товариство, якщо інше не передбачено установчими документами.

Стаття 13. Вклади учасників та засновників товариства


Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

(частина перша статті 13 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 11.12.2003 р. N 1377-IV,
 у редакції Закону України
 від 27.04.2007 р. N 997-V)

Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

(частина друга статті 13 у редакції
 Закону України від 27.04.2007 р. N 997-V)

Забороняється використовувати для формування статутного (складеного) капіталу бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу, крім випадків, встановлених законом для банків та інших фінансових установ, а також випадків, передбачених Законом України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" протягом строку його дії.

(статтю 13 доповнено частиною третьою згідно із 
Законом України від 16.12.93 р. N 3709-XII,
частина третя статті 13 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 31.10.2008 р. N 639-VI,
у редакції Закону України від 11.02.2010 р. N 1873-VI)

Фінансовий стан засновників (крім фізичних осіб) відкритих акціонерних товариств щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного (складеного) капіталу повинен бути перевірений аудитором (аудиторською фірмою).

(статтю 13 доповнено частиною четвертою згідно із 
Законом України від 14.03.95 р. N 90/95-ВР) 

Стаття 14. Фонди товариства


У товаристві створюється резервний (страховий) фонд у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу, а також інші фонди, передбачені законодавством України або установчими документами товариства.

Розмір щорічних відрахувань до резервного (страхового) фонду передбачається установчими документами, але не може бути меншим 5 відсотків суми чистого прибутку.

Стаття 15. Прибуток товариства


Прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків та сплати обов'язкової суми дивідендів, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.

(стаття 15 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 27.04.2010 р. N 2154-VI)

Стаття 16. Зміни статутного (складеного) капіталу


Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного (складеного) капіталу.

Збільшення статутного (складеного) капіталу може бути здійснено лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів (оплати акцій), крім випадків, передбачених цим Законом.

Зменшення статутного (складеного) капіталу при наявності заперечень кредиторів товариства не допускається.

Рішення товариства про зміни розміру статутного (складеного) капіталу набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру.

Стаття 17. Перевірки фінансової діяльності товариства


Перевірки фінансової діяльності товариства здійснюються державними податковими інспекціями, іншими державними органами у межах їх компетенції, ревізійними органами товариства та аудиторськими організаціями.

(частина перша статті 17 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 16.12.93 р. N 3710-XII)

Перевірки не повинні порушувати нормального режиму роботи товариства.

Стаття 18. Облік та звітність товариства


Товариство веде бухгалтерський облік, складає і подає статистичну інформацію та адміністративні дані у порядку, встановленому законодавством.

(частина перша статті 18 в редакції
 Законів України від 11.05.2000 р. N 1708-III,
 від 07.02.2002 р. N 3047-III)

Достовірність та повнота річної фінансової звітності товариства повинні бути підтверджені аудитором (аудиторською фірмою). Обов'язкова аудиторська перевірка річної фінансової звітності товариств з річним господарським оборотом менш як двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів проводиться один раз на три роки. 

(статтю 18 доповнено частиною другою згідно із
 Законом України від 14.03.95 р. N 90/95-ВР,
 частина друга статті 18 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 11.05.2000 р. N 1708-III)

Стаття 19. Припинення діяльності товариства


Припинення діяльності товариства відбувається шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

(частина перша статті 19 із змінами, внесеними
згідно із Законами України від 02.03.95 р. N 82/95-ВР,
 від 20.11.2003 р. N 1294-IV)

Реорганізація товариства відбувається за рішенням вищого органу товариства. Реорганізація товариства, що зловживає своїм монопольним становищем на ринку, може здійснюватися також шляхом його примусового поділу в порядку, передбаченому чинним законодавством.

(частина друга статті 19 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 02.03.95 р. N 82/95-ВР)

При реорганізації товариства вся сукупність прав та обов'язків товариства переходить до його правонаступників.

Товариство ліквідується:

а) після закінчення строку, на який воно створювалося, або після досягнення мети, поставленої при його створенні;

б) за рішенням вищого органу товариства;

в) на підставі рішення суду за поданням органів, що контролюють діяльність товариства, у разі систематичного або грубого порушення ним законодавства;

(абзац перший пункту "в" частини четвертої статті 19 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 15.05.2003 р. N 762-IV)

на підставі рішення господарського суду в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". 

(абзац другий пункту "в" частини четвертої статті 19 у
 редакції Закону України від 17.05.2001 р. N 2409-III,
 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 15.05.2003 р. N 762-IV)

(пункт "в" статті 19 в редакції
Закону України від 14.10.92 р. N 2692-XII)

г) з інших підстав, передбачених установчими документами.

Стаття 20. Ліквідаційна комісія


Ліквідація товариства проводиться призначеною ним ліквідаційною комісією, а у разі припинення діяльності товариства за рішенням суду - ліквідаційною комісією, що призначається цими органами. У разі визнання товариства банкрутом його ліквідація проводиться згідно з ліквідаційною процедурою, передбаченою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

(частина перша статті 20 у редакції
Закону України від 17.05.2001 р. N 2409-III,
 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 15.05.2003 р. N 762-IV)

З дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управлінню справами товариства. Ліквідаційна комісія у триденний строк з моменту її призначення публікує в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення господарського товариства та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до нього, забезпечує визначення вартості майна товариства в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, виявляє його дебіторів і кредиторів та розраховується з ними, вживає заходів до оплати боргів товариства третім особам, а також його учасникам, складає ліквідаційний баланс та подає його вищому органу товариства або органу, що призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), за винятком товариств з річним господарським оборотом менш як двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів.

(частина друга статті 20 із змінами, внесеними згідно із 
Законами України від 14.03.95 р. N 90/95-ВР,
 від 06.09.2005 р. N 2801-IV,
 від 27.04.2007 р. N 997-V)
 

Стаття 21. Розподіл коштів товариства при його ліквідації


Грошові кошти, що належать товариству, включаючи виручку від розпродажу його майна при ліквідації, після розрахунків по оплаті праці осіб, які працюють на умовах найму, та виконання зобов'язань перед бюджетом, банками, власниками облігацій, випущених товариством та іншими кредиторами, розподіляються між учасниками товариства у порядку і на умовах, передбачених цим Законом та установчими документами, у шестимісячний строк після опублікування інформації про його ліквідацію.

Майно, передане товариству учасниками у користування, повертається у натуральній формі без винагороди.

У разі виникнення спорів щодо виплати заборгованості товариства його грошові кошти не підлягають розподілу між учасниками до вирішення цього спору або до одержання кредиторами відповідних гарантій.

Стаття 22. Час припинення діяльності товариства


Ліквідація товариства вважається завершеною, а товариство таким, що припинило свою діяльність, з моменту внесення запису про це до державного реєстру.

Стаття 23. Органи управління товариством та їх посадові особи


(назва статті 23 в редакції
Закону України від 23.12.97 р. N 769/97-ВР)

Управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства.

Посадовими особами органів управління товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії, а у товариствах, де створена наглядова рада товариства, - голова та члени ради наглядової ради товариства.

(частина друга статті 23 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 23.12.97 р. N 769/97-ВР)

Посадовими особами органів управління товариства не можуть бути народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних та інших органів виконавчої влади, військовослужбовці, нотаріуси, депутати місцевих рад, які працюють у цих радах на постійній основі, посадові особи органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ,  а також посадові особи органів державної влади та місцевого самоврядування, крім випадків, коли державні службовці здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та представляють інтереси держави в наглядовій раді товариства або ревізійній комісії товариства.  Особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бути посадовими особами тих товариств, які здійснюють цей вид діяльності. Особи, які мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини, не можуть займати у товариствах керівні посади і посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю.

(частина третя статті 23 із змінами, внесеними згідно із 
Законами України від 23.12.97 р. N 769/97-ВР,
від 05.05.99 р. N 622-XIV,
від 15.05.2003 р. N 762-IV,
від 19.02.2004 р. N 1519-IV,
 від 03.03.2005 р. N 2459-IV,
від 06.07.2010 р. N 2435-VI)

Посадові особи відповідають за заподіяну ними товариству шкоду відповідно до чинного законодавства України.

Посадові особи повинні зберігати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію і несуть за її розголошення відповідальність, передбачену чинним законодавством України та установчими документами товариства.

Розділ II
^ ОКРЕМІ ВИДИ ТОВАРИСТВ

  1   2   3   4   5

Добавить документ в свой блог или на сайт


Похожие:

Закон україни iconЗакон україни
України, звільнення від обов'язкового продажу валюти на міжбанківському валютному ринку України, провадиться шляхом прийняття постанов...

Закон україни iconЗакон України «Про автомобільний транспорт»
Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо особливості здійснення діяльності з перевезення пасажирів на таксі...

Закон україни iconЗакон україни
...

Закон україни iconЗакон україни
Закону України від 18 березня 2004 року n 1624-iv, внесені не будуть у зв'язку з виключенням підпункту 2 пункту 3 статті 7 Закону...

Закон україни iconЗакон україни
Положенням частини другої статті 6 цього Закону дано офіційне тлумачення  згідно з рішенням Конституційного  Суду України від 26...

Закон україни icon2 дипломатичний паспорт
Відповідно до статті 3 Закону України "Про порядок виїзду з України І в'їзду в Україну громадян України" ( 3857-12 ) Кабінет Міністрів...

Закон україни iconЗакон україни №2289-vі
Цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт І послуг за державні кошти

Закон україни iconЗакон України «Про дошкільну освіту»
Реформування соціально-економічної І політичної систем розвитку України припускає багатофункціональну перебудову всіх сфер діяльності,...

Закон україни iconЗакон україни
Цей Закон визначає правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні І спрямований на створення умов...

Закон україни iconЗакон україни
Цей Закон встановлює правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій І спрямований на забезпечення...

Вы можете разместить ссылку на наш сайт:
Школьные материалы


При копировании материала укажите ссылку © 2013
контакты
vbibl.ru
Главная страница